школа моєї мрії

Руслана Пятушко

Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління

А. Барбюс

Школа - те місце, де ми проводимо 11 років нашого життя. Там формується наш світогляд, розкривається особистість, збираються основні знання. Шкільні роки - це завжди дуже яскраві події в житті кожної людини. Проте що не подобається учням? Чому діти не хочуть відвідувати школу? Можливо, варто щось змінювати?

По-перше, подивіться на ці будівлі. Вони сірі, одноманітні, зовсім не привертають уваги. Як ви гадаєте: краще відвідувати яскраві, незвичні на вигляд школи чи ті, що схожі одна на одну, як дві краплі води? Особисто я за все новеньке та креативне! Тому, для початку, я б створила особливу форму. Можливо, це хмаринка, що літатиме над землею, чи гігантський годинник, або ж, на останній випадок, просто будівля у вигляді прозорої сфери. Все ж-таки цікавіше, ніж просто сірий паралелепіпед! Також я дуже люблю все зелене, тому я б розсадила багато-багато квітів! Усюди: на стінах, на стелях, на даху, на підлозі, перед школою, за школою, під школою - там, де можна це зробити!

Усередині моя школа також має особливий вигляд: сходи різноманітних форм, блискучі малюнки на стінах, цікаво вирізблені двері, м'які дивани у коридорах, щоб потеревенити з друзями на перервах, декілька акваріумів, аби після контрольної знімати стрес, спостерігаючи за яскравими рибками. Як людина, що любить науки, я б хотіла, щоб дітлахи мали новітнє обладнання для дослідів. Адже хімія, фізика, біологія - це ті предмети, які краще засвоюються на практиці. Погодьтеся, що онлайн-досліди не так ефективні, як реальні, в яких можна помацати та спробувати власноруч. Проте, на мою думку, однією з найкрутіших переваг моєї прекрасної школи є той факт, що (УВАГА!) їжа з'являється за клацанням пальців! Мабуть, у цю мить кожен любитель попоїсти зомлів від задоволення. Все для Вас, любі дітлашки! Однак, обмеження все-таки існують і тут: багато солодкого та шкідливого не вживати!

Останнім часом з різних джерел інформації, ми усюди чуємо, що «вчителі погані», «постійно гарчать на нас», «коли вона вже піде та залишить нас у спокої?». Тому пропоную вашій увазі зовсім нових, небачених раніше супер-вчителів! Вони прилетіли до нас з іншої галактики! Насправді, я й не очікувала, що вони відгукнуться на моє запрошення. Інопланетні фахівці швидко знайшли спільну мову з дітлахами: їх кумедні голоси та вигляд, щирі посмішки та бажання показати щось нове одразу заполонили дитячі серця!

Зрозуміло, що нестандартні вчителі викладають незвичні предмети. Окрім відомих нам уроків з'являються нові, такі як:

• Бонуміка (від лат. bonum - добро) - де дітей навчають правильному ставленню до навколишнього світу та оточуючих людей;
• Мангсалогія (від яв. mangsa - майбутнє) - предмет, на якому діти будуть розвивати те, що їм надано природою: хтось танцюватиме, в цей же час на іншому поверсі гратимуть на музичних інструментах, інша група - читатиме вірші тощо;
• Юме (від яп. yume - мрія) - урок, на якому здійснюються мрії (проте лише одна мрія на рік! Багато виконаних бажань можуть призвести до передозування щастям) АЛЕ! Мрії, що можуть зашкодити оточуючим (занесені до спеціальної бази даних) НІКОЛИ не виповняться, а тим більше, «власники» таких геніальних ідей будуть покарані забороною у доступі до цього уроку на 5 років! Мрії також бувають небезпечними!

Методики подання інформації також відрізнятимуться. Я б запровадила більше роботи в групах(діти будуть розділені за наближеністю складу розуму). Цікаві головоломки, розв'язання якихось життєвих ситуацій не тільки будуть розвивати креативне мислення, а ще прививатимуть відповідальність за команду, розвиватимуть навички коротко та зрозуміло подавати інформацію, удосконалюватимуть мову. Робота ж викладачів буде полягати не лише у тому, щоб розповісти те, що написано у підрічнику, а ще й більш наочно подати інформацію, зробити так, щоб діти пропустили все крізь себе. Звичайно, я не маю на увазі те, що учні мають позастрелювати один одного, як це зробив Печорін з Грушницьким, проте вони мають перебувати у постійному русі. Якщо це біологія, то нумо гуляти організмом людини. У нас географія, а ми вже на вершині Евересту! Математика? Гайда у світ чисел та формул! У школі майбутнього ми можемо дозволити собі все, що завгодно! Ми не стоятимемо на місці і це головне!

Також у моїй чудовій школі, звичайно, є місце для ГІГАНТСЬКОЇ бібліотеки. Там можна знайти не лише твори зі шкільної програми, а все, що лише Вашій душі захочеться! Там зберігаються навіть інопланетні книжки (вони, до речі, користуються найбільшим попитом).

Мабуть, зараз у Вас постане питання: чи кожен може навчатися в такій школі? І я із впевненістю у 1000% відповім вам «так!». Адже я вважаю, що доступ до освіти повинна мати кожна людина в цьому світі, не зважаючи на достаток, колір шкіри чи віру.

Ось так. Власне, це була моя версія ідеальної школи. Можливо, хтось мене не зрозуміє, проте саме в таку школу, на мою думку, діти будуть бігти з повними інтригою та бажанням пізнавати щось небачене очима.

Автор знайдись!

Костянтинівка НВК Ліцей

Аліна Амеліна

Яка вона, школа моєї мрії?

Величезна, таємнича, із безліччю щасливих моментів та цілою купою друзів!

Школа, де завжди готові прийти на допомогу, де тебе ніколи не зрадять і завжди поділяться цінними порадами. Учитель тут друг для кожного учня, а головна технологія навчання - особистісно-орієнтований підхід.

Кожна дитина у школі - особистість - вільна, мрійлива та цілеспрямована!

Класи у школі моєї мрії поділяються за різними напрямами роботи; на уроках тут вивчають не тільки буденні та стандартні предмети, а й фахові, такі як «Як керувати грошима?», «Нанотехнології», «Робототнехніка», «Наукова діяльність», «Журналістика: ремесло чи творчість?», «Краса та мистецтво», «Психологія особистості» тощо.

У такій школі я маю не тільки права, а й обов'язки, і це мені дуже подобається! Тут я відчуваю себе сильною, відповідальною та самостійною особистістю.

Яка ж вона, школа моєї мрії?

Величезна, таємнича, із безліччю щасливих моментів та цілою купою друзів!

Матюк Ангеліна

Я мрію, щоб моя школа була в голубому кольорі. В кожному класі буде стояти комп'ютер, щоб показувати презентації, які зробили учні. І на кожній парті буде електронна книга. Уроки будуть цікаві. Там будуть ігри, розваги і конкурси. А будуть ще різні проекти. Не буде контрольних. В будуть оцінювати по дійсних знаннях учня. Буде спеціальна машина, яка визначатеме знання. Предмети теж будуть цікаві. Наприклад: урок Інстаграм-там будуть будуть розповідати про Інстаграм. Урок Природознавства-там будуть ходити тільки на екскурсії. Урок Географії-там будуть їздити по містах. Урок Християнської етики-там будуть дивитися мультики про Бога. Урок Образотворчого мистецтва- будуть малювати навколишню природу. Урок Музичного мистецтва- будуть співати сучасні пісні. На уроці Української літератури-будуть читати виразно вірші. Діти будуть добрі, ввічливі і толерантність. Вчителі теж будуть добрі, толерантні і розумні.

Надіюсь колись буде така школа.

Михайло Мізірний

Залюбки я йду до школи

Не нудьгую в ній ніколи.

Всі заняття просто - клас!

Зустрічають радо нас

Дошка, крейда, глобус, карти

Сядем весело за парти.

В руки візьмем олівці

Ми сьогодні всі- митці.

З математики задачку

Ми розв'яжемо за раз,

Бо умови ми не пишем,

А будинок цегляний

Намалюєм, обрахуєм

І паркан йому зведем.

А уроки із природи

Як годиться, на природі.

Розглянемо метелика

І вивчимо пташок.

Поллємо квіти з лійки

І спробуєм медок,

Який нам бджілки радо

Зібрали із квіток.

В таку ось, друзі, школу

Ходив би залюбки

Щоб не зубрити правила,

А все наочно вчить.

Артем Павлов

Я дуже хочу вчитися у сучасній школі. Ні , не в школі, в якій взято за основу американське навчання чи то англійське, а в своїй,оновленій, сучасній українській школі.

І передусім, я поділив би школу майбутнього за такими критеріями:

1. Школа - трансформер - тобто школа, яка швидко трансформується під кожного учня з урахуванням його індивідуальних можливостей ( особливо для дітей з особливими потребами, щоб вони проходили навчання разом з іншими дітьми і могли вільно з ними спілкуватися). Така б школа мала змогу ще змінювати свій дизайн,інтер'єр, оформлення під час проведення різних заходів, шкільних конференцій.
2. Школа здоров'я - школа, де було багато різноманітних секцій з футболу, волейболу, баскетболу, шахмат, басейну,спрямованих на фізичний розвиток школяра, обов'язково великий басейн, тенісний корт, де б проходили змагання з різних видів спорту на міжміському, міжобласному рівнях.
3. Школа радості- тобто школа, де б була обов'язкова базова освіта до 6 класу, а потім йшли предмети за різними направленнями і сучасний школяр мав би змогу обирати профільні предмети за своєю вподобою і своїми здібностями.
4. Школа розвитку - тобто школа, де діти мали змогу самовдосконалюватися. Повинні бути такі сучасні предмети, як акторська майстерність,психологія підлітка, лабораторія творчих досліджень. Деякі б предмети проходили обов'язково в парковій зоні ( такі ,як біологія), а хімія - в справжніх дослідницьких лабораторіях.А влітку щоб були виїзні шкільні табори, де б діти разом з однолітками і вчителями проводили літній відпочинок з користю та на березі моря, оздоровлюючись.( замість 2 тижнів ходити до школи на практику).
5. Школа - співдружності - школа, де вчитель - партнер, друг, товариш,помічник.
6. Школа креативності-де розвиваються здібності дитини до малювання, вокалу, хореографії.

Ось така школа МОЄЇ МРІЇ!

Аліна Бородієнко

Мене звуть Аліна, я учениця 4 класу звичайної краматорської школи. Я залюбки навчаюся, але, мені здається, що, якщо б дещо змінити, то бажання ходити до школи із задоволенням з'явилося б у кожного учня. Часто я уявляю школу, в яку з радістю біжать дітлахи. По-перше, саме біжать, а не повзуть, згинаючись під тягарем важелезних портфелів, від яких «відривається» спина і плечі. Я вважаю, було б непогано, якщо б усе шкільне приладдя зберігалося у школі, щоб книжки та зошити не потрібно було носити зі школи додому та назад щодня.

По-друге, я хочу, щоб у школі не вимагали дотримуватися ділового стилю одягу, і учням дозволялося б одягати що заманеться, лише було б зручно! Дуже важливо відчувати себе комфортно в улюбленому яскравому светрі з пайєтками та м'яких кросівках, щоб на перерві можна було виконувати «шпагат» чи «колесо».

Ще б я хотіла, щоб у школі були прибрані жорсткі, тверді дерев'яні парти з нерухомими спинками. За 6 уроків просто мрієш пересісти на м'який диванчик чи приємний на дотик килимок або навіть полежати(хоча б на великій перерві).Було б непогано мати це у класі або в окремій кімнаті, де ще б були різноманітні ігри та іграшки, спортивне приладдя; комп'ютер та принтер для роздруківки малюнків та розфарбовок.

Ще я уявляю в своїй школі басейн та скеледром, батут-тоді б уроки фізичної культури стали б набагато цікавішими; і було б чудово, якщо один день на тиждень був цілком присвячений фізичній активності, учні б займалися плаванням, лазанням, стрибками і відпочивали від розумового навантаження.

Інший день був би днем мистецтва. Ми б тільки малювали, ліпили, клеїли та вирізали або конструювали, створювали б якісь корисні витвори своїми руками, знайомились з якою-небудь творчою професією і, можливо, по закінченню школи отримували сертифікат.

Ще, на мою думку, у старших класах діти вивчають багато зайвого, тому я хотіла б, щоб у школі моєї мрії було б лише 5 класів із загальноосвітніми предметами, а далі кожна дитина обирала собі напрям, в якому хотіла б розвиватися і поширювати свої знання, готуючись до вибору професії. Хтось обирав би, наприклад, біологічний напрямок, хтось-історичний чи математичний, а деякі-літературно-мовний, без вивчення формул і креслень.

У школі ми проводимо дуже багато часу, тому важливо, щоб дитина отримувала задоволення, знаходячись там;навчалася із бажанням, а не під тиском, отримувала знання й корисні вміння та навички, які знадобляться у реальному житті; щоб навіть п'ятикласник міг допомогти старенькій бабусі зняти гроші у банкоматі чи заповнити якусь квитанцію на пошті чи в банку.

Мрію, щоб було більше екскурсій на підприємства, державні установи, заводи, щоб усе, про що розповідають вчителі, можна було побачити власними очима;щоб у класі було багато різноманітних приладів для проведення дослідів, і дітям дозволялося усе це брати і використовувати за своїм бажанням(звичайно, під наглядом дорослого).

Взагалі школа - це місце, де усе повинно бути для дитини, для її радості і насолоди, для того, щоб навчання відбувалося в доброзичливій обстановці. Саме такою я бачу школу своєї мрії.

СУЧАСНА ШКОЛА

Артем Павлов

Сучасна школа моєї мрії

Як хочу такою, щоб ти була:

Новітні будівлі і коридори,

Дизайнерські меблі, великі простори.

Відчувається,що хочеться мені

Вже сьогодні до тебе іти!

Сучасна столова - тебе я теж бачу

В оновленім сервісі і меню.

Вкусняшками різними, тільки корисними,

До тебе я залюбки прибіжу.

Сучасні предмети - не нудні, цікаві,

Сидиш - й , мимоволі,захоплює дух.

Як дивишся різні проекти і вправи

На суперекрані замість дошки.

Сучасний учитель- окрема розмова,

Це друг, товариш і помічник...

Не буде на світі школи краще,

Ніж школи сучасності моїх мрій!

Віталіна Рохман

Казка "Школа моєї мрії"

Розділ 1

ЗНАЙОМСТВО

В одному місті мешкала сім'я. Маму звали Юля, тата - Олександр, дочку - Оленка, сина - Данилко. Вони переїхали до міста, у якого була велика таємниця.

Якраз було літо. Діти познайомилися з Марічкою. Ця дівчинка була дуже розумною. Вона знала всі таємниці міста і розповіла Оленці й Данилку про машину майбутнього, яка знаходилася в одному дуже відомому музеї. Оленка запитала в Марічки:

- Ти вже подорожувала в майбутнє?

- Так, звісно! Ти також хочеш? - відповіла подружка.

- Так, дуже!!! Але мені цікаво, чому машина майбутнього, а не машина часу? - поцікавилася Оленка.

- Марічко, розкажи нам таємниці свого міста! Особливо про вашу чудернацьку машину! - попросив Данилко.

- Ну що ж, добре. - сказала Марічка. - Але у мене є кілька умов. По-перше, хоча зараз і літо, ви повинні приготуватися до школи: взяти відповідний одяг та приладдя. По-друге, скажіть вашим батькам, що я вас запросила на цікаву дводенну екскурсію, щоб вони не хвилювалися. Хоча в майбутньому ми будемо майже два місяці, тут пройде лише два дні. І звтра о десятій ранку зустрічаємося перед входом до бібліотеки.

- Добре, Марічко, домовилися. Ми обов'язково прийдемо. - Відповіли братик з сестричкою.

Ввечері діти зібрала все необхідне, розповіли батькам про екскурсію. Мама й тато зраділи, що іхні діти знайшли собі друзів, приготовуали м в дорогу багато смаколиків.

Оленка з Данилком так хвилювалися, що майже не спали і ледве дочекалися ранку. Діти поспіхом поснідали і побігли за місця призначення.

Розділ 2

МАШИНА МАЙБУТНЬОГО

- Ну що, готові до цікавих пригод? - запитала Марічка.

- Так, ми взяли все, що ти говорила.

- Ходімо за мною.

Діти зайшли в музей. Він був величезний. Там скільки було цікавого, що вони вирішили спочатку прогулятися, роздивитися на старовинні речі.

Коли друзі піднялися на третій поверх, то побачили кімнату, на якій висів величезний замок. Марічка його відкрила і діти нарешті побачили машину часу. Від подиву і захвату вони кілька хвилин стояли з відкритими ротиками, не знаючи, що сказати.

Перед ними стояла величезна праска, прикрашена тістечками, сердечками та кульками. Маленькі мандрівники зайшли в середину. Там були сидіння, як у автомобіля. Діти сіли і Марічка ввімкнула мотор. Все закрутилося і друзі опинилися в майбутньому.

Тут було зовсім по іншому. Повітря було чисте-чисте, автомобілі, маршрутки були на електричних акумуляторах і їх було не багато. Більшість жителів ходили пішки чи їздили на велосипедах. А діти їздили або на роликах, або за скейтах.

- Клас! - сказав Данилко. - Як би я хотів жити в такому світі. Марічко, а який це рік? Чи я застану колись таке життя?

- Так, ти повинен застати так життя. Якщо все буде добре, то через 20 років ти опинишся у такому світі.

Розділ 3

ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО

Діти під'їхали до навчального закладу. Коли вони зайшли до школи, то отримали від чергового по стаканчику соку і смачному тістечку. Як вони потім дізналися, у тістечку були сир, горіхи та мед. І такий сніданок учні отримували кожен ранок, щоб краще думати і навчатися.

Марічка провела дітям екскурсію школою. У ній було два поверхи. На першому поверсі був тренажерний зал, їдальня, зал для танців, кімната відпочинку. Кімната відпочинку була така простора, що могла вмістити до 50 дітей. Вона була поділена на зони для старших та менших учнів, місце де можна випити сік, чай компот, молоко, посмакувати фруктами.

На другому поверсі були великі просторі класи. В кожному класі крім звичайних парт стояли диванчики, гамак, ігровий куточок, де можна було зіграти в шахи, шашки, поскладати головоломки. Всі кабінети були обладнані великими екранами, проекторами. Біля кабінетів фізики та хімії були спеціальні лабораторії, де учні проводили дослідження.

Багато уроків проводилося на свіжому повітрі. Оленці сподобався урок української мови, коли вони бігали по саду, шукали листочки, на які були наклеєні слова і потім ці слова ділили на частини мови, складали з них речення, а з речень тексти.

За час проведений у майбутньому Оленка і Данилко дізналися дуже багато цікавого, спробували себе у ролі дослідників, математиків, акторів та дуже весело провели час.

Дітям дуже сподобалися вчителі. Вони дуже цікаво розповідали, вчили не тільки читати а і думати, як можна в житті застосовувати отримані знання. Тут ніхто не кричав на учнів, але жоден учень не порушував поведінки, тому що діти були вихованими, культурними і поважали оточуючих.

Нікому з друзів не хотілося повертатися додому, але діти вже скучили за батьками.

Вдома Оленка з Данилком розповіли батькам про свої пригоди.

- Мені дуже сподобалася подорож і я хочу жити в майбутньому. - заявила Оленка мамі.

- Ти дуже нетерпляча, доню. - сказала мама, яка не могла повірити в дитячу розповідь і думала, що її діти просто вигадують.

- Знаю мамо! Але я буду вчитися дуже старанно і спробую змінити наш світ на краще.

- А я допоможу сестрі! - радісно мовив Данилко.

- Добре, мої хороші. - усміхнено сказала мама.

Ось така пригода трапилася з нашими героями. Вони з Марічкою ходили до своєї звичайної школи, а на канікулах відвідували музей і літали до школи майбутнього. Вони і не помітили, як через 20 років світ став таким, яким вони його бачили в майбутньому. 

Аліна Пелепчанська

Кожен з нас в своєму житті обов'язково відвідував школу. Велику частину свого життя ми проводимо саме в цьому закладі. Тут ми здобуваємо нові знання та вміння, які необхідні нам у майбутньому. Проте не всі діти люблять ходити до школи. Я також не в захваті від щоденного походу до цього закладу. Школа моєї мрії - це місце, куди хочеться завжди йти і вчитися, а не чекати з нетерпінням канікул. Вона має бути гарною, з чудовим ремонтом, з світлими та великими кабінетами, в яких є сучасна техніка, обладнання. В цій школі обов'язково має бути зона відпочинку та пришкільний парк з кольоровими столиками, щоб було де перепочити між заняттями. В школі моєї мрії всі вчителі привітні, добрі і є твоїми наставниками. Вони мають любити свою професію та тих кого навчають та приділяють час кожному учневі. Щодо предметів, які вивчаються в школі моєї мрії, то мені здається, що їх має бути менше. Адже не кожному до душі вивчати, наприклад, історію чи хімію. В цій школі навчання повинно проводитись по рівнях. Перший рівень - молодша школа, де вчать базовим знанням, що необхідні кожному. Другий рівень - середня школа. Тут вже кожен зможе обрати предмети, які хоче вивчати. Третій рівень - старша школа, де вже поглиблено вивчаються ті предмети, що необхідні для вступу в навчальні заклади, для отримання вищої освіти. Після кожного рівня всі повинні пройти тестування на якість засвоєних знань. Перерву між заняттями потрібно збільшити до 30 хвилин. Адже не встигаєш за 10 хвилин все зробити, що потрібно - перекусити та відпочити. Спортивний зал в школі моєї мрії має бути великим, з безліччю спортивного інвентарю, щоб вистачало на кожного. Тут діти займаються тим видом спорту, який подобається. А також в цій школі має бути басейн з чистою водою, де можна відвідувати секцію плавання, чи просто поплавати після занять. В школі моєї мрії має бути велика їдальня з шведським столом. Тут вся їжа високої якості і беззаперечно смачна. А щоб вияснити, що готувати, то необхідно раз на тиждень проводити анкетування щодо страв тижневого меню. Я хотіла б, щоб в школі моєї мрії працювали різні види гуртків: танці, спів і т. д. Адже майже кожен з учнів має талант, який потрібно розвивати та вдосконалювати. Ще потрібно проводити більше екскурсій та поїздок з однокласниками. На мою думку, це дуже важливо. В спільних подорожах всі стають більш дружніми. Я думаю, така школа сподобається всім. Сюди хотітиметься йти навчатись. Після навчання в такій школі кожному з нас було б легше зробити вибір своєї професії. Я мрію, що колись в майбутньому, діти будуть навчатись в таких школах.

Анна Чопик

Найважливіші роки свого життя людина проводить у школі. Саме тут вона знаходить справжніх друзів, визначається у виборі своїх захоплень, вперше стикається з життєвими труднощами і радіє своїм першим перемогам. Школа надовго залишається в серці кожної людини світлим етапом на життєвому шляху.

Кожен учень уявляє школу своєї мрії по-різному, тому хочу розповісти Вам кілька слів про те, якою бачу її я.

Для початку я би змінила зовнішній вигляд школи, облаштувала дворик, поставила лавки і навіть фонтан, невеликий. Приємно буде виходити на вулицю в теплу погоду, подихати свіжим повітрям, а не сидіти в класі.

Школа моєї мрії ззовні має бути пофарбована яскравими, радісними фарбами, а на стінах красувались різні візерунки та орнаменти. Всередині мають бути створені всі умови для того, щоб учні перебували там із задоволенням. Було би добре, якби на стінах висіли малюнки, дипломи і грамоти, все те, чим ми пишаємось.

Всі класи повинні бути величезними, з великими скляними вікнами від стелі до підлоги.

Вчителі дуже добрі, мудрі і талановиті. Вони не просто проводять уроки, кожен старається зацікавити своїм предметом. Всі разом і кожен окремо вчить нас не тільки складати формули, доводити теореми, записувати хімічні формули, завдяки нашим педагогам ми осягаємо важливу науку: бути чесними, добрими, вміло спілкуватись і по-справжньому дружити.

Замість звичайної хотілось би мати інтерактивну дошку, а підручники замінити планшетом, тому що дуже важко щодня носити переповнений книжками портфель.

Записувати уроки хотілось би не на білому папері, а на кольоровому, щоб можна було вибирати колір на свій смак і вчитель знав, який настрій учня кожного дня.

А взагалі, хотілось би менше часу проводити в класах за підручниками. Наприклад, влаштовувати тематичні гутірки, біологію вивчати на природі в лісах, подорожувати в інші країни для закріплення знань з іноземних мов тощо.

Для уроків фізкультури хотілось, щоб був басейн, де ми могли би вчитись плавати, а спортивні зали окремо для дівчат і хлопців. Для дівчат зал, де буде йти ритміка і гімнастика. А для хлопців зал з тренажерами.

На мою думку, в школі у кожної дитини повинна бути особиста шафка, де можна буде залишити змінне взуття, шкільну форму та особисті речі.

Також в школі моєї мрії було би радіо, на кожній перерві грала музика. Завдяки радіо можна було би привітати іменинників, робити музичні подарунки один одному.

Я думаю, що така школа сподобалась би кожному учневі і всі б стали отримувати хороші оцінки. Такою я уявляю школу своєї мрії. Як хочеться вчитись в такій сучасній школі!

Влад Ведерников

В моїй школі мрій, учні будуть мало витрачати час на заняття за партами у кабінетах. А саме, що я маю на увазі - це уроки на свіжому повітрі, на природі. Такі заходи дуже зближують, обєднують та допомагають закріпити дух єдності. Школа моєї мрії - це школа, в якій діти самі обирають предмети, ухвалюють закони і водночас піклуються про своїх учителів. Займаються творчістю: малюють, танцюють, співають, вирішують інтелектуальні задачі, грають, ставлять вистави. Школа, в якій вчать бути щасливими та поважати планету, щоб бути їй гідними господарями.

Екатерина Данілова

Я ніколи не задумувалась, якою повинна бути школа моєї мрії. Адже мене в моїй школі все влаштовує. Мої однолітки, мабуть, відповіли б, що хочуть бачити школу без домашніх завдань. Звичайно, більшість дітей хоче щоб школа їх не обмежувала, надавала більше вільного часу. Адже й не дивно,навчальна програма зараз дуже складна. Наприклад , я почала вчити англійську в третьому класі, а мій молодший братик у першому. Ті хто насправді гарно навчається витрачають весь вільний час на підготовку уроків.

Також дуже багато чого залежить від учителів. Я би хотіла,щоби вчителі більше грали з нами, жартували. Та заохочували нас до вивчення матеріалу. Адже, якщо я не хочу, або мені не цікаво, мене ніхто не вмовить вивчити щось.

У багатьох школах книжки почали заміняти планшетами. У школі моєї мрії такого не було б ніколи. Мені в край не подобається, ця ідея. Діти повинні не забувати про цінність книг. Є ще один недолік,читаючи з планшетів та телефонів, ми погіршуємо зір.

Добре було б мати бібліотеку, у яку часто привозили б цікаві книжки. Не було б проблем на уроках літератури. Замість звичайної дошки, краще щоб були інтерактивні. На уроках ми могли б переглядати коротенькі документальні фільми, відповідні темі уроку.

Як на мою думку, гарною ідеєю є - запрошувати у школу фахівців різних професій. Це б, значно, допомогло випускникам у виборі професій.

Все це тільки моя уява та мрії, але все одно глибоко в серці я вірю, що це колись все таки може справдитися.

Я прокинулася раніше Джуді Муді і спустилася на кухню. Сьогодні був просто надзвичайний день. Перший у новій школі. Тому я не хотіла запізнитись. Поївши, я вдягла сарафан, білу блузку та туфлі, зробила гарну зачіску (їх заплітати я любила більше ніж ходити до школи!). Потім згадала про Джуді і швиденько побігла її будити. Цій поціновувачці природи, певне, снилося, що вона вкотре врятувала планету від якоїсь екологічної проблеми. Тому вона і не чула будильника. Дівчина швиденько вдяглася, а я в цей час робила їй улюблену зачіску - два колоски "навиворіт".

• Ай! Не смикай так сильно, будь ласка! - нервово сказала подруга.
• Вибач, Джуді... Стараюсь з усіх сил, - відповіла я.
• Давай швидше, мені ще поїсти треба... Не хочу запізнитися у перший же день навчання! - перебирала тканину спідниці дівчина.
• Добре, уже майже... усе... - здавалося, я так швидко ще не працювала пальцями, заплітаючи неслухняне волосся.

Джуді швиденько поїла, і ми почимчикували до школи. По дорозі моя сестричка щось мені старанно розповідала, але я її не слухала, адже уявляла собі, якою буде школа...

Ось ми й прийшли. Навкруги все було, наче в казці. Вітер ніжно похитував молоді деревця,ьде-не-де кружляло у танку опале листя, а учні швиденько бігли до храму знань.

Поки я роздивлялася цю красу, Джуді знайшла собі співрозмовника. Вона сиділа на траві і розмовляла... з черв'ячком. Так, саме з ним. Я підійшла до неї зі словами:

• Так, Джуді, ану швидко викинь його! Не вистачало, щоб ти в школу брудна прийшла!
• Ой, добре, добре! Як побажаєте, королево! - відповіла мала, а тоді тихенько додала. - Хи-хи...

Ми зайшли в приміщення школи, де нас привітно зустрів охоронець:

• Добрий день! Зніміть, будь ласка, ваші туфельки і поставте їх ось у ці шафки. Тримайте капці та шкільну форму...

Я дуже здивувалася тому, що нам видали джинсовий комбінезон та футболки різних кольорів на кожен день.

• Це... форма? - спитала я.
• Так, - відповів спокійно охоронець.
• Шкільна?.. - уточнила здивовано.
• Так, - посміхнувся чоловік.

Після цього ми з Джуді вирушили шукати потрібний нам клас. Ця школа була надзвичайно великою. По всіх коридорах були постелені білі килимки, стояли м'які кольорові диванчики та грала спокійна приємна музика. Навіть були автомати з їжею та напоями! До речі, безкоштовн...

У туалетах теж дуже гарно! Євроремонт... У всіх класах стояли крісла із спеціальними кнопками, за допомогою яких висувається міні-столики. Також дівчата побачили мультимедійні дошки! З собою не треба буде носити книжки та зошити, адже у карманчику крісла лежать електронні книги, в яких можна ще й друкувати власні твори та писати прописом! Для таких, як Джуді, любителів природи, є спеціальні природничі кабінети, наповнені живими квітами, різними комашками і тваринками. А їдальня... Просто слів не вистачає! Замість звичайних незручних стільців, стоять м'якесенькі пуфики, а столи обмальовані різними чудернацькими малюнками. На стінах прикріплені дошки, щоб писати свої побажання на майбутнє, аби кухарі могли підготуватися до приготування різних дитячих забаганок. Є навіть офіціанти, які приносять меню та обслуговують, ніби у справжньому ресторані. От тільки офіціантів грають діти по-черзі, аби навчитися допомагати людям та цінувати працю інших.

Спортивний зал повністю забезпечений інвентарем та складається з трьох корпусів.

У першому можна грати в ігри з м'ячем, виконувати різні фізичні навантаження. Зазвичай на уроках фізкультури більше часу тут проводять хлопці.

У другому - декілька басейнів. Один призначений для учителів, які могли б розслабитися після уроків, інший - для учнів початкових класів, а третій - для учнів 5-11 класів. А в цьому корпусі частіше дівчата проводять уроки фізкультури. А ще тут є для кожного купальний костюм!

У третьому ж корпусі - тенісний корт та столи. Інколи пограти у теніс збираються і вчителі.

Уроки географії та історії у цій школі обєднані, тому діти, вивчивши країну, континент чи материк, летіли туди на уікенд, щоб краще дізнатися про ту територію, її іторію, культуру та традиції.

У кабінеті біології дівчата побачили дуже потужні мікроскопи, засушені комашки для дослідів... Під час цих уроків діти виходять на природу. Кабінет хімії оснащений різними колбами, речовинами для дослідів та лабораторних робіт.

У школі всі діти толерантні та виховані через те, що ніхто не хоче "вилетіти" з цього раю.

Діти та вчителі на перервах не сидять в телефонах, а йдуть на вулицю грати в рухливі ігри. А щоп'ятниці усі збираються в актовій залі на перегляд корисного та повчального фільму чи просто смішного мультфільму.

На уроках астрономії діти йдуть до планетарію, який знаходиться на території школи, щоб краще пізнавати космос. І ще одна маленька деталька, яка зробить усіх учнів дуже щасливими. Це те, що немає домашнього завдання. Усі вправи виконують під час уроків, а якщо хтось таки не встиг їх виконати, то залишається на декілька годин на консультацію із вчителями. Ось так!

Після того, як ми із Джуді про все це дізналися, я з радістю викрикнула:

- Це школа моєї мрії!

Марина Гуцул 

Так, я мрію мати школу,

Де душа моя розквітне!

Стильну, класну, кольорову,

Все навколо там привітне!

Вчитель в школі у пошані.

Має наддостойну плату.

Сяє, як зірки екранні!

Зустріч з ним неначе свято!

Він нам дітям - друг надійний.

Завдання дає посильні.

Чуйний, щирий і спокійний

З ним кроки наші семимильні

В Країну знань і вмінь безкрайню,

Яка життям, насправді, зветься.

Хай вчитель чує побажання,

Яке із наших вуст проллється.

Ми хочем вміти все навколо!

Сміливо йти вперед до щастя!

І бачити за видноколо,

Що нам все-все на світі вдасться!

А ще в тій школі, що я мрію,

Не просто йдуть собі уроки,

Там ми говорим про надію,

Любов і мудрість, роки й кроки,

Які ми робимо до цілей.

Дитячих наших, самих світлих.

Щоб світ пізнати з різних граней.

Легких - важких, сумних - привітних.

Щоб мали час ми на розмову

Один із одним, про важливе.

Співали пісню там ранкову,

Сніданки їли неквапливо.

Хай буде школа для Дітей!

Як мами посмішка ласкава!

Хай буде школа для Людей,

У котрих мрії про цікаве!

Хай буде школа для душі,

Щоб ми всі-всі у ній розквітли!

Де точно відчували б ми,

Що головні у школі - Діти!

Марія Примак

Якою я бачу школу майбутнього

Майбутнє... Воно ховається від нас у завтрашньому дні, але ми ніколи його не наздоженемо. Гадаю, саме тому майбутнє володіє думками вчених, письменників та й взагалі всіх людей. На цю тему вже нафантазовано безліч творів. Існує ще одна причина говорити про майбутнє. Як зауважив французький лексикограф та поет П'єр Буаст: "Майбутнє - чисте полотно, піддаючись уяві, ми вишиваємо там візерунок..." Отже, у деякій мірі майбутнє залежить від сьогодення, від того, яким ми будемо його уявляти, та як працювати заради нього.

Школа, на мою думку, - це саме те місце, де зароджується майбутнє. І тому хочеться уявити, а якою ж буде вона десь там, у прийдешніх десятиріччях.

Упевнена, що в майбутньому школа буде дуже цікавим місцем. Наприклад, на уроках історії учні разом з учителем будуть створювати віртуальну реальність і гуляти вулицями давнього Риму або ставати свідками Троянської війни. На той час, мабуть, уже будуть технічні можливості для цього.

У майбутньому дуже важливим буде вивчення англійської мови, адже глобалізація, яка триває зараз, певно, завершиться. Люди будуть вільно пересуватися світом, шукати кращої роботи, спілкуватися один з одним. Гадаю, що вчителі англійської будуть найголовнішими в майбутньому. Окрім англійської, школярі будуть вивчати ще декілька європейських мов за бажанням, щоб мати змогу знайомитися з європейською літературою, новинками технічної та філософської думки в оригіналі.

Дуже важливим буде вивчення програмування та ІТ-технологій. Учителям інформатики доведеться постійно оволодівати новими знаннями, програми з предмета будуть оновлюватися щорічно, щоб учні могли орієнтувалися в нових досягненнях.

Уроки праці будуть замінені на 3D моделювання. Гадаю, буде дуже цікаво, уявіть собі, намалювати шафу, а потім надрукувати її на 3D принтері. Або, наприклад, щось зламалося в системі водопостачання школи. Учні знаходять проблему, друкують потрібну деталь і... все працює!

Щодо вивчення точних наук, то для всіх буде необхідний мінімум, а талановиті математики, фізики будуть навчатися в окремих спеціалізованих школах.

Хімію та біологію будуть вивчати переважно практично, причому учні демонструватимуть продукти своїх занять.

Сподіваюсь, у майбутньому не буде предметів, пов'язаних з військовою справою, адже у всьому світі буде мир.

Дуже важливим у школі майбутнього буде моральне виховання та виховання відповідального ставлення до себе та свого здоров'я. Я говорила на тему школи майбутнього з одним своїм знайомим , так він запевнив мене, що там обов'язково будуть уроки сексуальної освіти. Він пояснив їх необхідність тим, що підлітки часто бувають необережні зі своїм тілом. Я ж думаю, що такі уроки будуть поєднані з моральним вихованням, де діти будуть учитися не тільки отримувати задоволення від життя, а й піклуватися про інших людей та їх почуття.

У школі майбутнього вчитель буде учням товаришем, який завжди допоможе. Усі діти будуть зацікавлені в освіті, тому що на той час тільки розумна людина зможе досягти успіху в житті.

Будівлі шкіл будуть просторими, світлими. Біля кожної зростатиме яблуневий сад, щоб восени діти смакували фруктами. Школи будуть мати спортивні комплекси з басейнами та стадіонами, щоб школярі та вчителі підтримували належну фізичну форму.

Якими будуть школи в майбутньому, буде залежати від нас, від того, яким буде суспільство. Майбутнє світле й прекрасне. Любіть його, прагніть його, працюйте для нього, наближайте його...

Інна Козак

Школа моєї мрії повинна бути дуже велика , білого кольру . В усіх була однакова форма . На початку року усім роздавали улектронні книги. Їдальні були нові та обіди були смачні та безкоштовні . Парти були не на двох , а на одного . Я хочу, щоб у нашій школі було усе по новому . Також я б хотіла , щоб канікули були як у Японії - місяць канікул, 2 місяці навчання . Хотілося б щоб більшість предметів були творчі .Наприклад :філософія , мистецтво, музика , театр.

Назар Неменущий

Я, Неменущий Назар Миколайович, учень 9 класу й мені цікаво помріяти якою буде школа майбутнього. Не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається, адже у школі якій я навчаюся (Конотопська ЗОШ № 10) є всі умови для отримання якісних знань. І все ж мені здається, що через десяток років навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми маємо сьогодні. Важко уявити, яким буде наше завтра, майбутнє взагалі. Тому я хочу помріяти про те, якою буде школа, коли людина відкриє для себе секрети науки, досі нам невідомі. Школа моєї мрії, в першу чергу, зовні повинна бути пофарбована яскравими фарбами, а всередині мають бути створені всі умови для комфортного, новітнього навчання. Всі класи повинні бути величезними, оснащеними сучасною технікою, замість підручників повинні 1 вересня дітям видавати планшети, адже дуже важко щодня тягати купу підручників у школу. Учні повинні менше знаходитися у класах, завчаючи інформацію з підручників. Замість цього вони мають на практиці здобувати знання, наприклад: географію вони вчитимуть, подорожуючи по Україні чи Європі, подібно так і іноземні мови. Гадаю, в майбутньому оцінок не буде. Тому що учні не просто зубритимуть підручники та будуть розв'язувати ті ж самі задачі, а виконуватимуть дослідницькі та творчі завдання, а результатами ділитимуться на святкових конференціях. Їм допомагатимуть вчителя, які будуть багато займатися індивідуально. Замість звичайної дошки і крейди мені хотілося б, щоб у школі була електронна дошка зі стилусoм. Не дуже приємно користуватися звичайною ганчіркою, щоб стерти з дошки, її треба мочити, а потім не завжди з сухими руками йдеш за свою парту. А ось стилус залишає руки сухими і чистими. Також в школі моєї мрії обов'язково повинен бути величезний спортивний зал, в якому для кожного знайдеться заняття до смаку. Хтoсь любить грати в теніс, хтoсь у волейбол або футбол - кожен учень вибере для себе те, що йому дійсно цікаво. А вчитель з фізкультури підтримає кожного починаючого спортсмена і дасть цінну пораду. Ще в школі моєї мрії кожен учень зможе самостійно вибирати уроки, щоб відвідувати в основному тільки ті з них, які знадобляться в майбутньoму. А ще краще, якщо шкільні заняття поповняться новими предметами: наприклад, для дівчаток буде урок кулінарії, а для хлопчиків машинобудування або курси з водіння автомобіля. Я впевнений, така школа буде всім подобатися. Нікогo не треба буде примушувати відвідувати її, ніхто не захоче пропустити жодного заняття, тому що вчитися там буде дуже цікаво. А ще я сподіваюся, що реальна школа майбутнього буде навіть краще, ніж я уявляю. 

Артур Брасюнас

Моя школа моя мила. 

Ти навчаєш нас . 

Ти даєш мені надію

На безхмарний час. 

Тебе люблять всі на світі 

Школярі і вчителі.

Альона Толкач

Школа моєї мрії екологічно чиста, та велика. В ній є безліч класів виділених для певного предмета з великим простором. Діти будуть навчатись в цій школі 10 років. В школу діти будуть йти в 7 років і закінчувати її в 17 років. Нові предмети які би я хотіла вивчати: історія інтернету, уроки хореографії різних видів танців, заняття в воді. Кожна дитина обов'язково має вивчати 5 основних предметів українська мова, англійська мова, математика, фізкультура і трудове навчання, серед інших предметів: німецька мова, образотворче мистецтво, інформатика, біологія, географія, історія, зарубіжна література, українська література, основи здоров'я,історія інтернету, хореографія, заняття в воді. Кожен може вибрати сам для себе 7 предметів, але на початку року всі діти спробують вивчати усі предмети, щоб зрозуміти які вони хочуть вивчати подовж навчального року. В день у молодших класах буде по 4 предмети, а в старших класах по 6 предметів. Заняття будуть розпочинатися в 9:00 перерви будуть по 15 хв. маленькі, а великі 25 хв. У всіх класах кожного дня буде фізкультура, щоб в дітей була енергія. На одній з шкільних ділянок буде розташований спортивний майданчик з зеленою травою на якому кожну перерву хлопці і дівчата будуть грати волейбол, футбол та різні ігри. Також в школі буде сучасний спортзал де з дітьми проводитимуться всілякі спортивні секції та тренування, а клас інформатики в якому буде можливість займатися кожному учневі підчас навчального року. На задньому дворі школи буде великий басейн. В цьому басейні будуть проводити уроки плавання. Ці заняття будуть проводити люди які є професіоналами своєї справи. Також я би хотіла щоби в новій школі був живий куточок де діти змогли б спостерігати, вивчати та доглядати за тваринами. В новій сучасній школі має бути і нова їдальня де діти могли б харчуватися обираючи собі самостійно меню, та розраховувалися за їжу власними спеціальними пластиковими картками із власними заощадженнями. Оцінок в цій школі не буде! Та не буде контрольних підчас навчального року. Діти будуть тільки слухати. І вкінці року будуть відповідати на питання! Ось я і розповіла про школу моєї мрії. 

Софія Фурман

Мультфільми, пісеньки, казочка на ніч... Здається, було це вчора, а вже сьогодні я восьмикласниця. Зовсім недавно мама вплела великі банти в мої косички, взяла мене маленьку за руку і привела і невідому тоді для мене країну - країну Знань. Великі коридори, картини на стінах, галасливі старшокласники - це все було таким дивним для мене, а вже сьогодні стало частиною мого життя. Моя школа мені дуже подобається, але в майбутньому її я уявляю зовсім іншою. Для мене школа - це мій другий дім, тому хочеться, щоб вона стала комфортнішою і приносила більше задоволення. Навіщо ці місця, закріплені за тобою? Хочу сидіти в колі своїх однокласників, бачити один одного. Для чого ці постійні теореми, доведення, правила, які потрібно зазубрювати? Краще ввести більше уроків етики, культурології, мистецтва тощо, які дійсно навчатимуть як жити, спілкуватися, пізнавати невідоме. Хочеться мати більше можливостей відвідувати різні гуртки, секції, щоб на перерві просто не знала куди бігти від цікавості. Адже зараз перерва - це гра в так звану мовчанку, де всі сидять у телефонах і не мають бажання спілкуватися з іншими. Від цього світ стає сірим і нудним. Ще одним із моїх бажань є відсутність домашніх завдань. Краще пошукати якусь цікаву інформацію на запропоновану тему і поділитися нею з однокласниками. Отже, школа моєї мрії - це дім, який буде давати хороші знання, приносити велике задоволення та навчатиме моральних норм,що так потріно для життя кожної людини!

Злата Кравченко

Анна Зубкова

Мирослава Маслянка

#КонкурсШколаМоєїМрії

#КонкурсНовийВчительЯ

Катерина Данилова

Тема: Розповідь про життя і творчість Т. Шевченка.

Мета: повторити відомі факти з біографії письменника, розширити новими відомостями; виховувати у школярів повагу до Шевченка, бажання осягнути його геніальність і важливу роль в історії України.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, збірка " Кобзар".

Хід уроку

l.Вступна частина

(звучить пісня " Реве та стогне Дніпр широкий...")

Слово вчителя...

- Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя.

Він був поетом, якого ми до того не мали: поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але нескорених... Його боялися царі. Його жахалися і смертельно ненавиділи пани... Коли перед ним лягла несходима ніч муштри й солдатчини, мабуть, ті вінценосні кати вважали, що відправили його в таку безвість, звідки не буде йому вороття.

А він повернувся.

Вогненною піснею, віщім незборканим словом повернувся поет до рідної своєї України"- саме такими прекрасними словами Олеся Гончара розпочинаемо сьогодні розмову про нашого Великого Кобзаря, геніального Тараса Шевченка

Він відкрим світові красу і силу українського слова, підняв нашу літературу на височінь.

ll. Aктуалізація опорних знань

( проводимо у формі бліц-інтерв*ю "Дитинство Шевченка".)

Учні повинні поставити один одному перехресні запитання: "учень-учень", "вчитель-учень" "учень-вчитель".

Ймовірні запитання та відповіді

Коли і де народився Тарас Шевченко?

Що ви знаете про Звенигородщину - край, який дав Україні геніального Кобзаря?

Скільки дітей було в родині і хто був Тарасові найбжличим?

Яким виростав Тарас ?

З ким він дружив?

lll. Основна частина уроку.

1. Читання уривка з повісті Т. Метельного " Провесінь над Вілію".

( опрацювання цитат)

2.Читання листа Шевченка до Лизогуба.

3. Складання синканів

lV Закріплення вивченого.

Складання хронологічної таблиці " Життєвий і творчій шлях Шевченка".

V. Домашне завдання:

Прочитати баладу " Тополя".

Анна Рибалка

Урок 

Кожен з нас мріяв стати вчителем хоч на хвилинку. Якби я була викладачем, то хотіла повести математику у першокласників. Свій урок я уявляю так: Сподіваюсь друзі я на вас, Мій хороший, дружній клас, Зараз вийде все у нас. Розподіляю клас на 2 команди. Я третя. Задаю приклади по черзі:на зразок 5+1; 2+3. За правильну відповідь 1 бал. Я відповідаю неправильно. Яка команда виправить помилку, отримує ще бал. Визначаємо переможця. Далі фізкультхвилинка. Час прийшов для відпочинку Проведи фізкультхвилинку. Один, два всі присіли Потім вгору полетіли. Дружно всі присіли, встали І руками помахали. Щоб зацікавити дітей розв'язувати задачі, дістаю конверт і говорю, щоб отримати листа від Фіксиків, їм потрібно допомогти обрахувати. Розв'язуємо задачі і записуємо відповіді на окремий листок, щоб відправити його Фіксикам. Підводимо підсумок уроку. У ігровій формі відповідаємо на питання: Скільки вух у двох їжаків? Скільки днів у тижні? Скільки ніг у чотирьох зайчиків? Так я уявляю свій урок. 

Урок

Так математика складна Вона не кожному дана Але, як добре постаратись Повчити трохи, позайматись То враз побачиш ненароком Що та наука - не морока. У кожного є своя найзаповітніша мрія. Я дуже хочу стати вчителем початкових класів. Особливо цікаво провести для першокласників математики. На першому уроці необхідно дізнатись рівень знань учня з предмету. Для цього роздали всім картки з цифрами від 1 до 10 і попрошу дітей намалювати відповідну до числа, кількість малюнків (крапочок, квіточок, м'ячиків). Якщо у когось не виходить, допомагаю. Наступним кроком даю завдання розкласти картки, починаючи з меншого значення до більшого. Потім показую учням дві карточки з різними числами, щоб вони визначили більше чи менше. Щоб школярі відпочили, необхідно провести фізкультхвилинку Раз, два - дерева в лісі, Три, чотири - вийшли звірі. П'ять, шість - падає лист Сім, вісім - пташки в лісі. Дев'ять, десять - сунички Підвели червоні личка. Далі проводжу урок в ігровій формі. Беру маленький м'ячик. Кидаю учням по черзі, назвавши числа до 10, а вони повинні сказати, яке число попереднє та наступне. Протягом уроку тим, хто відповідав правильно, я давала маленькі смайлики. Кожен школяр повинен перерахувати свої бали і назвати результат. Тим, хто набрав 10 смайликів, міняю їх на 1 великий смайл. На мою думку, щоб правильно провести урок, необхідно не тільки науковий підхід, а й ігрова форма. У вигляді стимулу першокласника буде цікаво набирати бали картинками (смайликами) і змагатись за рахунок їх кількості. Якщо хочеш досягнути У житті своїм вершини Математику збагнути Мусиш тонко, до глибин Калькулятор і комп'ютер - Хто сьогодні їх не зна? Та за пояс їх запхнути Може світла голова. Якщо хочеш бізнесменом, Після школи, друже, стать Аксіоми і теореми Мусиш добре пам'ятать. Якщо лікарем ти станеш, То, колего, тут затям. Коли десь помилишся - Хтось поплатить життям. Не кажу про космонавтів, Вчителів і моряків. Та коли чогось не знав, Час це вчить настав. Не махай на все рукою, Не лінуйся, а учись. Бо чого навчишся в школі, Знадобиться ще колись. 

Денис Овчинніков

Поєднання уроку історії з уроком логічного мислення

Сидячи на уроках, я часто уявляю себе вчителем: вигадую яким чином я би змінив би той, чи інший урок, аби він не був таким нудним. Зараз яподілюся з вами своїми ідеями.

Поєднання уроку історії з уроком логічного мислення:

Урок 1:

Мета: навчити дітей логічного мислення методом виконання певних задач, пов'язаних з історією; а також вивчення історичних подій у цікавій формі.

Тема: Розпад Римської імперії.

План: різні групи учнів повинні гіпотетично змінити рішення, постанови та закони останніх римських правителів, таким чином щоб розпад імперії перенісся на деякий час, або не здійснився взагалі. Кожна група повинна захищати своє рішення та найкраща група отримує призову винагороду.

Домашнє завдання: написати твір: «Яким би був сучасний світ, якби Римська імперія досі існувала»

Урок 2:

Тема: Французька революція кінця ХVІІІ століття.

План: за допомогою будування логічних гіпотез, учні повинні створити альтернативну реальність, у якій Людовик XVI за допомогою мудрих рішень, які повинні вигадати учні, зміг уникнути революції та які наслідки були би у цієї події.

Домашнє завдання: як би змінився світ, якщо у 1799 році у Франції не скинули монархію і це не підняло би хвилю революцій по всій Європі.

Такий метод можна застосувати до будь-якої значної історичної події, що змінила хід історії (наприклад: Жовтнева революція чи втрата Великобританією влади над США).

#КонкурсШколаМоєїМрії     |     #КонкурсНовийВчительЯ