соціальна реклама

15.02.2019

Фото галерея:

Відео галерея:

командна робота: 

Чинадій Мирон, Захарова Катерина, Сікора Дарія, 

Яночик Юлія, Коврей Максим, Мінець Марія, Петрина Анна, Трачук Ангеліна

Анна Варакута

А могло б бути інакше....

Олена сиділа під хмільною грушею і знову плакала...

Ніхто ніколи не знав, що вона відчуває. На вигляд пристойна дівчина з люблячими батьками. Та все було не так! Тільки сонце заходило, так відразу її батьки починали пиячити з друзями. А вдень тяжка і мало забезпечувальна робота. Я не можу сказати, що батьки її не любили. Вони інколи навіть обіймали її. Та для дівчинки цього було мало. Вона так хотіла здорову, гарну сімʾю, якої в неї ніколи не було. Усі дівчата розмовляли та ділилися секретами з рідними матусями, а вона - зі своєю грушею. Груша - це її улюблене дерево, під яким вона завжди сиділа, коли відчувала себе самотньо. Та й друзів у дівчини не було лишень тому, що вона була дуже замкненою та нікому не довіряла. Тому й почали ображати. Вона ніколи нікого не розуміла. І її теж. Вона проклинала жахливу горілку. Оленка більше за всього мріяла вирости, одружитися і мати багато дітей. Та поки що мала тільки улюблене дерево і собаку. Сьогодні дівчинка прийшла до груші після школи і, як завжди, вмостилася і заснула. Звичайно, люди думають, що рослини - це просто неживі істоти. Та Оленка завжди знала, що рослини - живі, і тому часто розмовляла з ними. І справді рослини чули її.

Дівчина, прийшовши додому, побачила заморених батьків і, як завжди, попросила більше не пиячити. Та у відповідь отримала слова, які найбільше боялася почути у житті: «Ти нам не потрібна, щось не подобається - йди!». Ці слова вбили її. І вона, не роздумуючи ані хвилини, сказала через сльози: «Дякую за все. Бувайте.» І побігла до лісу, до груші. Де впала і завмерла. Батьки, розуміючи, що натворили, побігли за нею. Звичайно, вони не хотіли їй зла, вони просто дуже роздратувалися через її слова. Та було запізно. Коли вже підбігли до її улюбленого місця, побачили доньку мертвою... Ніхто не розуміє й досі, через що вона померла. Це знає тільки груша та сама Оленка. Тепер вона була Мавкою. Ліс вирішив забрати її від страждання.

Та тепер страждають батьки, які до цього часу нехтували дочкою. Вони стоять біля груші, тримаючи в руці фотографію, і плачуть. На цьому життя батьків закінчилося теж... Звичайно, фізично вони не померли, та душа їхня більше не жива. Так як не жива і їхня донька.

Будь ласка, задумайтесь, все могло б бути інакше...

Каріна Самсонова 

Здоровий Спосіб Життя

Іван Гладун

Марія Юхименко

Віталій  Гаврилюк

Евеліна Пелипенко

Наталія Шевченко

Пригоди кізки Елі та Зені

Казка-мініатюра

Жила собі маленька кізка Еля. І був у неї друг козлик, якого звали Зеня. Він, правда, мав три роги й довгі-довгі вуха. А звали його так , мабуть, тому що був увесь зеленого кольору.
Еля та Зеня любили разом літати в космічному просторі Зеніної батьківщини і дивитися на все, що відбувалося перед ними. Так було і цього разу. 
Еля не встигла поснідати вдома, тому летіла і міркувала собі: "Час снідати. Що ж у нас буде на сніданок?" Вона подивилася в ілюмінатар та побачила купу пакетів з чіпсами, сухариками та різними напоями. "Ох, знову чіпси!"-подумала вона. І враз помітила напис: "Елітний Зіве "Дзвінка водиця"
-А що таке зіве?-спитала Еля.
-Це ресторан, -відповів Зеня.
В Елі забулькотіло в шлунку. Зеня зупинив корабель і запропонував зайти поснідати.У просторій залі стояв ряд пляшок із водою синього кольору. Вони дзвеніли від стукоту молоточків. Зверху опускалися молоточки і били по пляшках , а вода швидко прямувала до акваріуму. Сині струмені стікали по рибках та маленьких камінцях, і вони теж ставали синіми. "Ой лишенько! На кого ж вони були схожі!". Також у цій залі були неймовірні запахи добре знайомі Елі. Кізка згадала ,що до її сусідки Еммі щотижня приїжджала племінниця Люсі і привозила пакетики з їжею, після споживання якої Еммі почувалася недобре. Але Зеня запевняв, що це справжній елітний ресторан і продукти в ньому теж елітні. На тарілці їм принесли чотири різнокольорових тюбики з їжею і дві склянки з водою.
Еля згадала сусідського козла Боба, який розмальовував паркан фарбою з таких тюбиків. А їсти ж так хотілося! Вони подякували офіціанту і почали снідати. Запивши щось зелене з тюбика водою, Зеня враз став фіолетовим.
-Ти зовсім зіпсований, Зеню. Як побачить тебе батько, то не впізнає!
Та Зеня їв собі далі. А коли Еля відправила у шлунок щось червоне і запила водою, вмить у роті все стало синім, ріжки вкрилися синіми плямами. Зеня тримався спокійно. Звичайно, йому не сподобалося, що Еля посиніла, але він подумав: "Їстиму далі, може, Елі це не зашкодить. А якщо вона проковтне їжу з жовтогарячого тюбика, можливо, її ріжки знову стануть світлими?"
Несподівано Зеня почув:"Ой,ой! Як запекло в животі!" Ще б трохи - й Елі стало зле. Як-не-як, а не щодня таке куштуєш. Навряд чи ще коли-небудь їстимемо таке! На Землі кожного ранку на сніданок Еля випивала склянку морквяного соку.
-Пробач мені, Елю, - сказав Зеня.
Через півхвилини вони були на Землі. Ось і поле вже близько, на якому росте соковита морква.
-Морквяного соку треба вам попити, -сказав Елін батько.-Скуштуйте цю грушу солодку, духмяну, що аж в роті тане.
-Бачиш ,Елю, які свинки лежать? Гладенькі, проти сонця гріються, -сказав Зеня.
-Та ні ,Зеню, це гарбузи.
Під яблунею вже був накритий стіл. І чого на ньому тільки не було: горщик гарбузової каші, варена картопелька, свіжі огірочки, соковиті червоні помідори, глечик із м'ятним чаєм.
Напоїла матуся друзів чаєм з м'яти - і недугу враз як рукою зняло.
Елін батько дізнався про все і мав з донькою дуже сувору розмову.
Довелося малій дати обіцянку більше ніколи не споживати екологічно нечисті продукти.
-У мене міцне здоров'я!-вигукнув Зеня від задоволення.-Мені час повертатися додому. Я хочу вас запевнити , що моє здоров'я в моїх руках!
Якщо вже природа піклується про нас ,то вже ми самі повинні дбати про своє здоров'я!

Світлана Цема 
Навіщо жити алкоголем ? 
Я за тверезість і проти пиття! 
Навіщо ці страшені муки, 
Які не варті нашого буття? 
Алкоголь лише вбиває!
Він не приносить родощів в життя! 
Для когось він - найкращий друг, 
Та це лише ганчірка на очах! 
Ви подивіться як чудовий світ! 
Зніміть пов'язку! 
Озирніться! 
Повірте, світ,насправді, кращий без «пивка»! 
Горілка ж вам зруйнує все життя! 
Займайтесь краще спортом,не тужіть, 
І, звісно, дбайте про своє здоров'я. 
Веселощів довкола ціла купа, 
А алкоголь лише це все зруйнує враз! 
Скажімо: «Ні!» рішуче алкоголю! 
Давайте разом крокувати до кінця ! 
І хай віднині нашим гаслом всюди буде: «Ми за здоровий спосіб життя!»

#КонкурсСоціальнаРеклама

#КонкурсЗдоровийСпосібЖиття #ДітиСтворюютьКраїну

Share